1. Орфографічний словник української мови

самосудник

самосу́дник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосудник — -а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самосудник — САМОСУ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Словник української мови у 20 томах
  3. самосудник — САМОСУ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Словник української мови в 11 томах