1. Орфографічний словник української мови

самосудчик

самосу́дчик

іменник чоловічого роду, істота

самосудник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосудчик — САМОСУ́ДЧИК, а, ч., розм. Те саме, що самосу́дник. Перегуда, зиркнувши в натовп, збагнув, що не вистояти їм перед самосудчиками (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  2. самосудчик — САМОСУ́ДЧИК, а, ч., розм. Те саме, що самосу́дник. Перегуда, зиркнувши в натовп, збагнув, що не вистояти їм перед самосудчиками (Іщук, Вербівчани, 1961, 248). Словник української мови в 11 томах