1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сармати

сарма́ти

-ів, мн. (одн. сармат, -а, ч.; сарматка, -и, ж.).

Кочові племена, що населяли степи Поволжя, Приуралля, Причорномор'я, Приазов'я у 6-2 ст. до н. е.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сармати — Праукраїнці теж Скити, Трипільці, Анти, Кимирійці, Роксоляни, Руси, Русичі, Рутенці Словник чужослів Павло Штепа
  2. сармати — САРМА́ТИ, ів, мн. (одн. сарма́т, а, ч.; сарма́тка, и, ж.). Кочові іраномовні племена, що населяли степи Поволжя, Приуралля, Причорномор'я, Приазов'я у VI–II ст. до н. е. Сармати були степовими сусідами слов'янських племен протягом шести століть (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. сармати — Кочові іраномовні племена, споріднені зі скіфами; у VII-IV ст. до н.е. кочували в степах теп. Казахстану, Уралу, Поволжя (відомі під назвою савромати); з III ст. до н.е. посіли панівне становище в степах Пн. Універсальний словник-енциклопедія
  4. сармати — САРМА́ТИ, ів, мн. (одн. сарма́т, а, ч.; сарма́тка, и, ж.). Кочові іраномовні племена, що населяли степи Поволжя, Приуралля, Причорномор’я, Приазов’я у VI — II ст. до н. Словник української мови в 11 томах