сварог
сваро́г
-а, ч., міф.
Один з головних слов'янських богів, бог неба й небесного вогню; згодом його почали вшановувати як покровителя ковальства, а також шлюбу та сім'ї.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Сварог — А, ч. У слов'янській міфології бог вогню, батько Дажбога. Та прозимом осінь віє, німує земля Сварога, і сонце божеволіє, бо ж холодно і Волого. (П-1:79). Словник поетичної мови Василя Стуса
- сварог — СВАРО́Г. Словник української мови у 20 томах
- Сварог — Головний бог у дохристиянській східньослов'янській міфології, його ймення виводять або від санскритського svargas — небо, або ж пояснюють його як світлорогий. Універсальний словник-енциклопедія