1. Словник поетичної мови Василя Стуса

Сварог

Сваро́г

А, ч. У слов'янській міфології бог вогню, батько Дажбога.

Та прозимом осінь віє,

німує земля Сварога,

і сонце божеволіє,

бо ж холодно і Волого. (П-1:79).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сварог — -а, ч., міф. Один з головних слов'янських богів, бог неба й небесного вогню; згодом його почали вшановувати як покровителя ковальства, а також шлюбу та сім'ї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сварог — СВАРО́Г. Словник української мови у 20 томах
  3. Сварог — Головний бог у дохристиянській східньослов'янській міфології, його ймення виводять або від санскритського svargas — небо, або ж пояснюють його як світлорогий. Універсальний словник-енциклопедія