свинар

Значення в інших словниках

1. свинар — свина́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. свинар — СВИНА́Р, я́, ч. 1. Той, хто доглядає свиней. Під час розмови Івашкевича з Людмилою до конторки зайшов бригадир свинарів (П. Оровецький). 2. заст. Пастух свиней; свинопас. Словник української мови у 20 томах
3. свинар — У хорошого свинаря і свинка, як картинка. Про доброго господара. Приповідки або українсько-народня філософія
4. свинар — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
5. свинар — Свина́р, -ря́, -ре́ві; -нарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. свинар — СВИНА́Р, я́, ч. 1. Той, хто доглядає свиней. У виробництві м’яса широкого наслідування набули методи великогрупової відгодівлі свиней, що їх запропонували передові свинарі (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах