свинар
СВИНА́Р, я́, ч.
1. Той, хто доглядає свиней.
У виробництві м’яса широкого наслідування набули методи великогрупової відгодівлі свиней, що їх запропонували передові свинарі (Хлібороб Укр., 9, 1963, 4);
Під час розмови Івашкевича з Людмилою до конторки зайшов бригадир свинарів (Оров., Зел. повінь, 1961, 43).
2. заст. Пастух свиней; свинопас.
[Приблуда:] Якби мене не приютив отець Спиридон, то, може, я й досі був би громадським свинарем (Кроп., І, 1958, 157);
*У порівн. — Чим [Ілько] не козак? Хоч пороху і не нюхав і шаблю тримає, як свинар свою хлудину, та старшинські чоботи добре лиже (Тулуб, Людолови, II, 1957, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свинар — свина́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- свинар — -я, ч. 1》 Той, хто доглядає свиней. 2》 заст. Пастух свиней; свинопас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свинар — СВИНА́Р, я́, ч. 1. Той, хто доглядає свиней. Під час розмови Івашкевича з Людмилою до конторки зайшов бригадир свинарів (П. Оровецький). 2. заст. Пастух свиней; свинопас. Словник української мови у 20 томах
- свинар — У хорошого свинаря і свинка, як картинка. Про доброго господара. Приповідки або українсько-народня філософія
- свинар — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
- свинар — Свина́р, -ря́, -ре́ві; -нарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)