свобідно

свобі́дно

присл., заст.

1》 Присл. до свобідний.

2》 у знач. присудк. сл. Без почуття гніту, тривог (про душевний етап).

3》 у знач. присудк. сл. Просторо, не тісно.

4》 у знач. присудк. сл. Дозволено, не заборонено.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свобідно — свобі́дно прислівник вільно незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. свобідно — СВОБІ́ДНО, присл., заст., рідко. 1. Присл. до свобі́дний. Геній блиском думки вмить З громом розуму разить У природи тайн нутро, Й незатертий слід-тавро Правди залишає в вік, Щоб трудиться чоловік На землі свобідно міг (І. Словник української мови у 20 томах
  3. свобідно — свобідно вільно (ст): Як то добре, коли можеш свобідно дихати на повні груди (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. свобідно — СВОБІ́ДНО, присл., заст. 1. Присл. до свобі́дний. Геній блиском думки вмить З громом розуму разить У природи тайн нутро, Й незатертий слід-тавро Правди залишає в вік, Щоб трудиться чоловік На землі свобідно міг (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. свобідно — Свобідно нар. Свободно. Вх. Зн. 62. Словник української мови Грінченка