свояків
своякі́в
-кова, -кове.
Прикм. до свояк; належний своякові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свояків — своякі́в прикметник Орфографічний словник української мови
- свояків — СВОЯКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до своя́к; належний своякові. Черевань із Василем Невольником вернувсь до своякового хутора (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- свояків — СВОЯКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до своя́к; належний своякові. Черевань із Василем Невольником вернувсь до своякового хутора (П. Куліш, Вибр., 1969, 178). Словник української мови в 11 томах