своєумний
своєу́мний
-а, -е, розм.
Який діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи.
|| Який ґрунтується на таких діях.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- своєумний — своєу́мний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- своєумний — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- своєумний — СВОЄУ́МНИЙ, а, е, розм. Який діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи; // Який ґрунтується на таких діях. Коли цар бере Хмельницького з чернею під високу руку, тим самим стверджує її у своєумних намірах (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- своєумний — СВОЄУ́МНИЙ, а, е, розм. Який діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи; // Який грунтується на таких діях. Словник української мови в 11 томах