1. Великий тлумачний словник сучасної мови

святоша

свято́ша

-і, ч. і ж.

Те саме, що святенник і святенниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святоша — свято́ша іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. святоша — див. побожний Словник синонімів Вусика
  3. святоша — Девотка, див. ханджа, лицемір Словник чужослів Павло Штепа
  4. святоша — СВЯТО́ША, і, ч. і ж. Те саме, що святе́нник і святе́нниця. – Як бачу, вона хоч і відьма, та менше лиха робила людям, як ті, що святош удають! (О. Стороженко); Старий святоша широко хреститься, б'ючи земні поклони. Моляться жінки (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  5. святоша — СВЯТЕ́ННИК (удавано побожна, лицемірно доброчесна людина), ХАНЖА́, СВЯТО́ША, ФАРИСЕ́Й, СВЯТЕ́ЦЬ рідше, ТАРТЮ́Ф рідше. — Не говори, братіку, про мої нічні походеньки. А то оці старі панотченьки — святенники великі (П. Словник синонімів української мови
  6. святоша — СВЯТО́ША, і, ч. і ж. Те саме, що святе́нник і святе́нниця. — Як бачу, вона хоч і відьма, та менше лиха робила людям, як ті, що святош удають! (Стор., І, 1957, 95); Старий святоша широко хреститься, б’ючи земні поклони. Моляться жінки (Довж., І, 1958, 117). Словник української мови в 11 томах