1. Словник синонімів української мови

святоша

СВЯТЕ́ННИК (удавано побожна, лицемірно доброчесна людина), ХАНЖА́, СВЯТО́ША, ФАРИСЕ́Й, СВЯТЕ́ЦЬ рідше, ТАРТЮ́Ф рідше. — Не говори, братіку, про мої нічні походеньки. А то оці старі панотченьки — святенники великі (П. Колесник); Як всякий ханжа, що побував у ролі фальшивого добродійника, він не міг навіть припустити, щоб його розвінчали (І. Муратов); Марті він чомусь здався в ту мить страшенно схожим на отих святош, які чорно грішили цілий рік, а потім на два тижні ходили одмолювати гріхи в Київську лавру (В. Собко); О, кождий тихий усміх Фарисея для мене гірш од скорпіона злого (Леся Українка); — Світ ся валить, любенькі, — ще нині ж таки кричав би святець з проповідниці (П. Козланюк); (Галіма:) Сватаєте дочку, а залицяєтеся до матері? Ах ви ж тартюф!.. (В. Самійленко). — Пор. лицемі́р.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святоша — свято́ша іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. святоша — див. побожний Словник синонімів Вусика
  3. святоша — -і, ч. і ж. Те саме, що святенник і святенниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. святоша — Девотка, див. ханджа, лицемір Словник чужослів Павло Штепа
  5. святоша — СВЯТО́ША, і, ч. і ж. Те саме, що святе́нник і святе́нниця. – Як бачу, вона хоч і відьма, та менше лиха робила людям, як ті, що святош удають! (О. Стороженко); Старий святоша широко хреститься, б'ючи земні поклони. Моляться жінки (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  6. святоша — СВЯТО́ША, і, ч. і ж. Те саме, що святе́нник і святе́нниця. — Як бачу, вона хоч і відьма, та менше лиха робила людям, як ті, що святош удають! (Стор., І, 1957, 95); Старий святоша широко хреститься, б’ючи земні поклони. Моляться жінки (Довж., І, 1958, 117). Словник української мови в 11 томах