секвестр

секве́стр

-у, ч.

1》 юр. Заборона чи обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном.

2》 Пропорційне зниження державних бюджетних витрат протягом часу, який залишається до кінця поточного бюджетного року.

|| Фінансова політика, за якої залежно від надходження коштів обмежуються витрати.

3》 мед. Ділянка змертвілої тканини, що відділилася від здорової.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

секвестр — Секве́стр: — заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном [44-1] — заборона чи обмеження права користування будь-яким майном за розпорядженням органів державної влади [51] — податок [47] Словник з творів Івана Франка
секвестр — секве́стр 1 іменник чоловічого роду заборона на користування майном або коштами арх. секве́стр 2 іменник чоловічого роду ділянка омертвілої тканини Орфографічний словник української мови
секвестр — СЕКВЕ́СТР, у, ч. 1. юр. Заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном. – Отож повинен сповістити вас, що ім'ям імперії на ваш маєток Нурі накладається секвестр (Ю. Смолич). 2. фін. Словник української мови у 20 томах
секвестр — (англ. sequester) заборона або обмеження, що накладається державною владою на використання чи розпорядження будь-яким майном. Економічний словник
секвестр — секве́стр (лат. sequestrum – заборона) 1. Заборона чи обмеження права користування будь-яким майном за розпорядженням органів державної влади. 2. Змертвіла частина будь-якого органа, найчастіше кістки. Словник іншомовних слів Мельничука
секвестр — Секве́стр, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
секвестр — СЕКВЕ́СТР, у, ч. 1. юр. Заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном. — Отож повинен сповістити вас, що ім’ям імперії на ваш маєток Нурі накладається секвестр (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 424). 2. мед. Словник української мови в 11 томах