селезінка

селезі́нка

-и, ж., анат.

Кровотворний орган хребетних тварин і людини, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції.

Блукаюча селезінка — селезінка, яка надмірно зміщується внаслідок слабкості зв'язкового апарату, вродженої відсутності брижі шлунка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селезінка — селезі́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. селезінка — (анатом.) коса, сележінь Словник чужослів Павло Штепа
  3. селезінка — СЕЛЕЗІ́НКА, и, ж., анат. Кровотворний орган людини і хребетних тварин, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції; міститься в черевній порожнині. Словник української мови у 20 томах
  4. селезінка — Орган хребетних, що належить до судинної системи; в людини міститься під діафрагмою, зліва по ходу десятого ребра; кумулює кров, місце розпаду кров'яних тілець, переважно еритроцитів; виробляє лімфоцити, моноцити, антитіла. Універсальний словник-енциклопедія
  5. селезінка — СЕЛЕЗІ́НКА, КОСА́ діал. Словник синонімів української мови
  6. селезінка — Селезі́нка, -нки, -нці; -зі́нки, -зі́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. селезінка — СЕЛЕЗІ́НКА, и, ж., анат. Кровотворний орган хребетних тварин і людини, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції; міститься в черевній порожнині. Словник української мови в 11 томах