семантика

сема́нтика

-и, ж.

1》 Значення мовних одиниць – окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо.

2》 Те саме, що семасіологія.

Логічна семантика — розділ математичної та формальної логіки, що вивчає взаємовідношення між виразами мови і позначуваними ними поняттями чи судженнями.

3》 Значення (слова, виразу).

4》 Розділ семіотики, що вивчає знакові системи як засоби вираження змісту.

5》 Частина опису мови програмування, яка приписує зміст його конструкціям.

Семантика даних — зміст даних (на відміну від синтаксису даних, який розглядає тільки форми їх подання).

Семантика програми — зміст програми, змістовне значення її структури.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семантика — сема́нтика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. семантика — [сеимантиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. семантика — (грам.) зміст, змістовність, тямка, тямкість, див. значення Словник чужослів Павло Штепа
  4. семантика — СЕМА́НТИКА, и, ж. 1. Значення мовних одиниць – окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо. Спільним у семантиці всіх дієслівних утворень є вираження динамічної ознаки у її стосунку до діяча і до об'єкта дії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. семантика — сема́нтика (від грец. σημαντικός – означальний) 1. Розділ мовознавства, що вивчає значення слів та виразів і зміну цих значень. Інша назва – семасіологія. 2. Значення (слова, виразу). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. семантика — В широкому значенні — наука про мову (семіотика), у вузькому — дисципліна, яка вивчає значення мовних виразів (розділ семіотики). Універсальний словник-енциклопедія
  7. семантика — див. семантика у логіці Філософський енциклопедичний словник
  8. семантика — Сема́нтика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. семантика — СЕМА́НТИКА, и, ж. 1. Значення мовних одиниць — окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо. Спільним у семантиці всіх дієслівних утворень є вираження динамічної ознаки у її стосунку до діяча і до об’єкта дії (Сучасна укр. літ. м.. Словник української мови в 11 томах
  10. семантика — рос. семантика 1. Складова лінгвістики, що розглядає співвідношення між елементами мови та їх смисловими значеннями. 2. Загальний смисл знака або тексту. Eкономічна енциклопедія
  11. семантика — (грец. — означення) Розкриття змісту, який втілюється в архітектурі й мистецтві пластичними формами, просторовими осередками, їх сполученням. Архітектура і монументальне мистецтво