1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сенатор

сена́тор

-а, ч.

Член сенату; звання члена сенату.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сенатор — сена́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сенатор — [сеинатор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. сенатор — СЕНА́ТОР, а, ч. Член сенату; звання члена сенату. Перед Нероном, Перед Юпітером новим, Молились вчора сенатори І всі патриції (Т. Шевченко); Самого короля сенатори, пани та єпископи у руках держали (П. Словник української мови у 20 томах
  4. сенатор — сена́тор (лат. senator) член сенату. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сенатор — Сена́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сенатор — СЕНА́ТОР, а, ч. Член сенату; звання члена сенату. Перед Нероном, Перед Юпітером новим, Молились вчора сенатори І всі патриції (Шевч., II, 1963, 287); Самого короля сенатори, пани та єпископи у руках держали (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. сенатор — Сенатор, -ра м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Грин. III. 351. Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали. К. ЧР. 10. Словник української мови Грінченка