1. Великий тлумачний словник сучасної мови

серби

се́рби

-ів, мн. (одн. серб, рідше сербин, заст. сербіянин, -а, ч.; сербка, рідше сербинка, заст. сербіянка, -и, ж.).

Південнослов'янська народність, що живе в Югославії, Боснії та Герцеговині та в інших балканських країнах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Серби — Серби́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. серби — СЕ́РБИ, ів, мн. (одн. серб, рідше се́рбин, заст. сербія́нин, а, ч.; се́рбка, рідше се́рбинка, заст. сербія́нка, и, ж.). Південнослов'янська народність, що живе в Югославії. Бачу я, що погано дивляться на мене чиїсь очі. То був приятель мого чоловіка .. Словник української мови у 20 томах
  3. серби — СЕ́РБИ, ів, мн. (одн. серб, рідше се́рбин, заст. сербія́нин, а, ч.; се́рбка, рідше се́рбинка, заст. сербія́нка, и, ж.). Південнослов’янська народність, що живе в Югославії. Бачу я, що погано дивляться на мене чиїсь очі. То був приятель мого чоловіка.. Словник української мови в 11 томах