1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сингулярний

сингуля́рний

-а, -е.

1》 Стос. до стану нескінченності деяких фізичних величин.

2》 Окремий, одиничний, єдиний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сингулярний — сингуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сингулярний — див. поодинокий, одиночний, сепаратний, унікальний Словник чужослів Павло Штепа
  3. сингулярний — СИНГУЛЯ́РНИЙ, а, е. 1. Який стосується стану нескінченості деяких фізичних величин. Наявність кутових точок робить систему інтегральних рівнянь сингулярною (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. сингулярний — сингуля́рний (лат. singularis) окремий, одиничний, єдиний; ¤ с-а (або особлива) точка – точка на діаграмі стану речовини і діаграмі склад-властивість, що відповідає хімічній сполуці постійного складу. Словник іншомовних слів Мельничука