1. Великий тлумачний словник сучасної мови

синкретичний

синкрети́чний

-а, -е, книжн.

Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синкретичний — синкрети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синкретичний — Поєднувальний, сполучливий Словник чужослів Павло Штепа
  3. синкретичний — СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи. Словник української мови у 20 томах
  4. синкретичний — Синкрети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синкретичний — СИНКРЕТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Який характеризується синкретизмом (у 1 знач.); який поєднує в собі різнорідні, нерозчленовані елементи. Словник української мови в 11 томах