синхронічний
синхроні́чний
-а, -е.
1》 книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого-небудь; одночасний.
Синхронічний метод у викладі історії — розгляд подій, що відбувалися в одній державі, у зв'язку з подіями, які одночасно відбувалися в інших державах.
Синхронічні таблиці — хронологічні таблиці подій, що відбувалися одночасно.
2》 лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.).
Синхронічний метод у мовознавстві — вивчення мови одного періоду як системи співіснуючих мовних елементів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синхронічний — синхроні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- синхронічний — Одночасний; п! СУМІСНИЙ. Словник синонімів Караванського
- синхронічний — Одночасний Словник чужослів Павло Штепа
- синхронічний — СИНХРОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого-небудь; одночасний. 2. лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- синхронічний — Синхроні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- синхронічний — СИНХРОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого-небудь; одночасний. Синхроні́чний ме́тод у ви́кладі істо́рії — розгляд подій, що відбувалися в одній державі, у зв’язку з подіями... Словник української мови в 11 томах