синхронічний

синхроні́чний

-а, -е.

1》 книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого-небудь; одночасний.

Синхронічний метод у викладі історії — розгляд подій, що відбувалися в одній державі, у зв'язку з подіями, які одночасно відбувалися в інших державах.

Синхронічні таблиці — хронологічні таблиці подій, що відбувалися одночасно.

2》 лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.).

Синхронічний метод у мовознавстві — вивчення мови одного періоду як системи співіснуючих мовних елементів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронічний — Одночасний; п! СУМІСНИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. синхронічний — СИНХРОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого-небудь; одночасний. Синхроні́чний ме́тод у ви́кладі істо́рії — розгляд подій, що відбувалися в одній державі, у зв’язку з подіями... Словник української мови в 11 томах
  3. синхронічний — Одночасний Словник чужослів Павло Штепа
  4. синхронічний — синхроні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. синхронічний — СИНХРОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого-небудь; одночасний. 2. лінгв. Стос. до синхронії (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  6. синхронічний — Синхроні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)