ситара

сита́ра

див. ситар II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситара — сита́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ситара — СИТА́РА, и, ж. Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані. Тихо відсунулись хмари, Зорям відкрилася путь. Люди дзвінку ситару Радо послухати йдуть (Шер., Інд. зошит, 1958, 31). Словник української мови в 11 томах
  3. ситара — СИТА́РА, и, ж. Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані. Тихо відсунулись хмари, Зорям відкрилася путь. Люди дзвінку ситару Радо послухати йдуть (М. Шеремет). Словник української мови у 20 томах