1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скала

I скал`а-и, ж.

1》 заст. Скеля.

2》 зах. Скабка.

II ск`ала-и, ж., муз.

Ряд звуків, розташованих за висотою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Скала — Скала́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. скала — Скеля, скелина, скелини, скелля, див. масштаб Словник чужослів Павло Штепа
  3. скала — СКАЛА́, и́, ж., заст. Скеля. Сидить ворон над скалою, Похитує головою (П. Чубинський); Меж скалами, неначе злодій, Понад Дністром іде вночі Козак (Т. Шевченко); Стояли великі голі скали, в них була велика, простора, темна печера (І. Франко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. скала — СКА́ЛА, и, ж., муз. Ряд звуків, розташованих за висотою. Берберійська музика — це власне народні пісні з широким об’ємом скали, співані головно молоддю (Муз. праці, 1970, 399); На її [бандури] грифі під струною «до» малої октави є темперована скала.. Словник української мови в 11 томах
  5. скала — (італ., рос.) 1. Назва сходів в італійській архітектурі. 2. У російському дерев'яному теслярстві так зветься широке полотнище береста, покладене між шарами тесової покрівлі. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. скала — Скала, -ли ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Чуб. V. 941. 2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Волч. у. (Лобод.). см. скаль. 3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги. Вх. Лем. 465. Словник української мови Грінченка