скалічілий
скалічі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до скалічіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скалічілий — скалічі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скалічілий — СКАЛІЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скалічі́ти; // у знач. прикм. [Володимир:] – Самота, крайня вбогість, холод, а на випадок недуги неминуча смерть і яка смерть? Смерть скалічілої собаки, яку ловець не встиг добити в лісі (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
- скалічілий — СКАЛІЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скалічі́ти. Словник української мови в 11 томах