скипати

скипа́ти

-аю, -аєш, недок., скипіти, -плю, -пиш, мн. скиплять; док.

1》 чим і без додатка, перен.Дуже пінитися, бушувати (про море, ріку, хвилю і т. ін.); закипати (у 2 знач.).

2》 перен. Дуже збуджуватися, дратуватися; закипати (у 4 знач.).

|| чим. Пройматися, охоплюватися яким-небудь почуттям.

3》 перен. Наростати з великою силою (про почуття); закипати (у 5 знач.).

4》 тільки док., розм. Покипівши, досягти готовності (про страву, напій тощо); зваритися.

|| Опинившись у чому-небудь киплячому (у воді, смолі і т. ін.), загинути, вмерти.

5》 тільки док., рідко. Щільно з'єднатися, зліпитися; прикипіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скипати — (голова): ломити, боліти [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. скипати — скипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. скипати — (гнівом) див. сердитися, (молоко) вурдитися, звурджуватися, звурдитися, позвурджуватися, ґлегати, зіглягувати, зіглягати, позіглягувати, (кров) зціплюватися, зціпитися, позціплюватися Словник чужослів Павло Штепа
  4. скипати — СКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. скипля́ть; док. 1. Доходити до стану кипіння; закипати (у 1 знач.). Вже почала вода скипати (М. Стельмах); Жовтогарячі паростки вогню жадібно лизали закурений казанок, де скипала чорба (З. Словник української мови у 20 томах
  5. скипати — Скипа́ти, -па́ю, -па́єш; скипі́ти, скиплю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скипати — СКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. скипля́ть; док. 1. Доходити до стану кипіння; закипати (у 1 знач.). Вже почала вода скипати (Стельмах, V, 1963, 53); Жовтогарячі паростки вогню жадібно лизали закурений казанок... Словник української мови в 11 томах
  7. скипати — Скипа́ти, -па́ю, -єш гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57. Словник української мови Грінченка