скреготати

Значення в інших словниках

1. скреготати — скрегота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. скреготати — Скреготіти; (зубами) скрипіти. Словник синонімів Караванського
3. скреготати — СКРЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СКРЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Створювати скрегіт (у 1 знач.). На річці скрегоче крига, сірий весняний присмерк ввесь у тривозі (М. Коцюбинський); Я піднімаюся й прочиняю двері. Вони скрегочуть від зимової застуди (Т. Словник української мови у 20 томах
4. скреготати — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Фразеологічний словник української мови
5. скреготати — СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) (утворювати звуки тертям верхнього ряду зубів об нижній), СКРИПІ́ТИ. — Док.: проскрегота́ти, проскреготі́ти, скри́пнути. Часом зубами скрегочеш від тоскності за тим, що було (О. Гончар); Аж зубами скрипів, але змовчав (Г. Словник синонімів української мови
6. скреготати — Скрегота́ти, -гочу́, -го́чеш, -го́чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. скреготати — СКРЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СКРЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Створювати скрегіт (у 1 знач.). На річці скрегоче крига, сірий весняний присмерк ввесь у тривозі (Коцюб., II, 1955, 260); Я піднімаюся й прочиняю двері. Словник української мови в 11 томах
8. скреготати — Скрегота́ти, -чу́, -чеш гл. 1) Скрежетать. Зубами скрегоче. Шевч. 2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Чуб. V. 683. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби. 3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі. Словник української мови Грінченка