скривати

скрива́ти

-аю, -аєш, недок., скрити, скрию, скриєш, док., перех., розм.

1》 Поміщати кого-небудь у потайне місце, щоб не побачив хтось сторонній; ховати.

2》 Не давати можливості іншим помітити, виявити що-небудь; приховувати.

3》 тільки 3 ос. Робити кого-, що-небудь непомітним, недоступним для зору; заслоняти, закривати.

|| Робити що-небудь (властивість, якість і т. ін.) менш помітним, очевидним.

4》 Не говорити, не розповідати комусь про що-небудь, приховувати щось.

5》 рідко. Накривати чим-небудь.

Скривати (скрити) молоду етн. — одягати на голову молодої головний убір заміжньої жінки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скривати — скрива́ти дієслово недоконаного виду приховувати; ховати; заслоняти, закривати розм. Орфографічний словник української мови
  2. скривати — див. прятати, засекречувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. скривати — СКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКРИ́ТИ, скри́ю, скри́єш, док., кого, що, розм. 1. Поміщати кого-небудь у потайному місці, щоб не побачив хтось сторонній; ховати. Словник української мови у 20 томах
  4. скривати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. скривати — Скрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. скри́ти, -рию, -єш, гл. 1) Скрывать, скрыть. Ой піду я до річки, до Десни, та нехай вона мене скриє. Чуб. V. 359. 2) Мокры вать, покрыть. Голубії фіялочки гору скрили. Мил. 134. Словник української мови Грінченка