скудовчений

скудо́вчений

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скудовчити.

2》 у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін.).

|| Із скуйовдженим, сплутаним волоссям, шерстю тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скудовчений — скудо́вчений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. скудовчений — СКУДО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скудо́вчити. Він понурив очі в землю,— довге чорне волосся, скудовчене від запеклої крові, звисало йому на очі (Фр., IV, 1950, 468). 2. у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і... Словник української мови в 11 томах
  3. скудовчений — СКУДО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до скудо́вчити. Він понурив очі в землю, – довге чорне волосся, скудовчене від запеклої крові, звисало йому на очі (І. Франко). 2. у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. скудовчений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика