скудовчений
скудо́вчений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скудовчити.
2》 у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін.).
|| Із скуйовдженим, сплутаним волоссям, шерстю тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скудовчений — скудо́вчений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- скудовчений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
- скудовчений — СКУДО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до скудо́вчити. Він понурив очі в землю, – довге чорне волосся, скудовчене від запеклої крові, звисало йому на очі (І. Франко). 2. у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- скудовчений — СКУДО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скудо́вчити. Він понурив очі в землю,— довге чорне волосся, скудовчене від запеклої крові, звисало йому на очі (Фр., IV, 1950, 468). 2. у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і... Словник української мови в 11 томах