1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скуйовджений

скуйо́вджений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скуйовдити 1).

2》 у знач. прикм. Покошланий, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін.).

|| З покошланим, сплутаним волоссям, шерстю і т. ін.

3》 перен. Сердитий, роздратований.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуйовджений — скуйо́вджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скуйовджений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. скуйовджений — СКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скуйо́вдити 1. Навис [полин] над урвищем скель і тряс бородою над самим морем, неначе фавн дико скуйовдженою вовною (М. Коцюбинський); Нависають над очима скуйовджені вітрами чорні брови (Л. Смілянський). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
  4. скуйовджений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. скуйовджений — Скуйо́вджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скуйовджений — СКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скуйо́вдити 1. Навис [полин] над урвищем скель і тряс бородою над самим морем, неначе фавн дико скуйовдженою вовною (Коцюб., II, 1955, 288); Нависають над очима скуйовджені вітрами чорні брови (Сміл. Словник української мови в 11 томах