скупчити

ску́пчити

див. скупчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупчити — ску́пчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скупчити — СКУ́ПЧИТИ див. ску́пчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. скупчити — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. скупчити — Ску́пчити, -чу, -чиш, -чать; ску́пчи, -чім, -чіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скупчити — СКУ́ПЧИТИ див. ску́пчувати. Словник української мови в 11 томах
  6. скупчити — Скупчити, -чу, -чиш гл. = скупити. Словник української мови Грінченка