1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скупчувати

ску́пчувати

-ую, -уєш, недок., скупчити, -чу, -чиш, док., перех.

1》 Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін.

|| Зосереджувати, сконцентровувати (війська) у великій кількості на невеликому просторі.

|| Розташовувати близько одне від одного.

|| рідко. Об'єднувати, згуртовувати в одне ціле що-небудь розрізнене.

2》 Напружувати для чого-небудь (увагу, думки, волю і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупчувати — ску́пчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скупчувати — Купчити; (сили) нагромадужвати, накопичувати; (в одній точці) збирати, зосереджувати, концентрувати. Словник синонімів Караванського
  3. скупчувати — СКУ́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУ́ПЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (З. Словник української мови у 20 томах
  4. скупчувати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. скупчувати — Ску́пчувати, -чую, -чуєш, -чують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скупчувати — СКУ́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУ́ПЧИТИ, чу, чиш, док.., перех. 1. Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 346); // Зосереджувати... Словник української мови в 11 томах