скупчувати

Значення в інших словниках

1. скупчувати — ску́пчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. скупчувати — Купчити; (сили) нагромадужвати, накопичувати; (в одній точці) збирати, зосереджувати, концентрувати. Словник синонімів Караванського
3. скупчувати — -ую, -уєш, недок., скупчити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. || Зосереджувати, сконцентровувати (війська) у великій кількості на невеликому просторі. || Розташовувати близько одне від одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скупчувати — СКУ́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУ́ПЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (З. Словник української мови у 20 томах
5. скупчувати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
6. скупчувати — СКУ́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУ́ПЧИТИ, чу, чиш, док.., перех. 1. Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 346); // Зосереджувати... Словник української мови в 11 томах