1. Словник синонімів української мови

скупчувати

ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ, НАГО́НИТИ (перев. про людей — насильно). — Док.: зібра́ти, назбира́ти, ску́пчити, ску́пити, згрома́дити, зосере́дити, сконцентрува́ти, стягти́, стягну́ти, настяга́ти, підтягти́, підтягну́ти, зігна́ти, зогна́ти розм. назганя́ти, назго́нити, нагна́ти. Сполох літав над селом.. і збирав народ (М. Коцюбинський); Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (З. Тулуб); Навесні степові вітри купчили молочно-сизі хмари (Н. Рибак); Постановили (Супрун і Кривоніс) підмовляти потаєнці козаків, селян та міщан, скупити підмовлених повстанців в загони і потім.. приставати до козацького війська (І. Нечуй-Левицький); Кутузов зосередив війська на захисті підступів до Півдня Росії (П. Кочура); Біла армія барона Врангеля.. підтягає резерви кубанців, донців, концентрує танки й бомбовози (Ю. Яновський); Десяцькі ходили по дворах, зганяли на сходку (Ю. Яновський); З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі (О. Стороженко).

НАПРУ́ЖУВАТИ (про сили, пам'ять, зір, слух і т. ін. — докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); НАТУ́ЖУВАТИ підсил., ПІДНАТУ́ЖУВАТИ підсил. розм. (перев. про сили); ЗАГО́СТРЮВАТИ (ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше), СКУ́ПЧУВАТИ, ГОСТРИ́ТИ рідше (про органи чуття, пам'ять, увагу тощо — робити більш чутливим, сприйнятливим). — Док.: напру́жити, нату́жити, піднату́жити, загостри́ти, ску́пчити. Щось таке, колись бачене, справді було в обличчі мого відвідувача, коли я почав напружувати пам'ять (Ю. Смолич); Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі (М. Коцюбинський); Встала (Марія), пішла навпомацки і, притримуючи клямку, поволеньки, ..загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Ірина Вільде); Скупчую волю, ..беру шапку, гашу огонь, сердито беруся за ручку од дверей: "Годі.." (С. Васильченко). — Пор. 1. насторо́жувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупчувати — ску́пчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скупчувати — Купчити; (сили) нагромадужвати, накопичувати; (в одній точці) збирати, зосереджувати, концентрувати. Словник синонімів Караванського
  3. скупчувати — -ую, -уєш, недок., скупчити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. || Зосереджувати, сконцентровувати (війська) у великій кількості на невеликому просторі. || Розташовувати близько одне від одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скупчувати — СКУ́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУ́ПЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (З. Словник української мови у 20 томах
  5. скупчувати — Ску́пчувати, -чую, -чуєш, -чують Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скупчувати — СКУ́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУ́ПЧИТИ, чу, чиш, док.., перех. 1. Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 346); // Зосереджувати... Словник української мови в 11 томах