1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скупчуватися

ску́пчуватися

-ується, недок., скупчитися, -иться, док.

1》 Збиратися, сходитися докупи, в одне місце.

|| Зосереджуватися, сконцентровуватись у великій кількості на невеликому просторі (про війська).

|| Об'єднуватися, згуртовуватися навколо кого-, чого-небудь.

|| Збиратись у великій кількості; нагромаджуватися.

|| Розташовуватися близько одне від одного.

2》 рідко. Спрямовувати, звертати на кого-, що-небудь свою увагу, свої думки, зусилля і т. ін.; зосереджуватися.

|| Спрямовуватися, звертатися на кого-, що-небудь (про увагу, думки, зусилля і т. ін.).

3》 тільки недок. Пас. до скупчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупчуватися — (збиратися докупи) купчитися, збиратися, громадитися, товпитися, юрмитися, тиснутися, пхатися. Словник синонімів Полюги
  2. скупчуватися — ску́пчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. скупчуватися — Збиватися, юрмитися, тиснутися, роїтися і п. ф. від СКУПЧУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. скупчуватися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ, ується, недок., СКУ́ПЧИТИСЯ, иться, док. 1. Збиратися, сходитися докупи, в одне місце. Люди скупчуються гуртками коло возів (С. Васильченко); Люди скупчились біля хати (М. Словник української мови у 20 томах
  5. скупчуватися — (чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. скупчуватися — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
  7. скупчуватися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ, ується, недок., СКУ́ПЧИТИСЯ, иться, док. 1. Збиратися, сходитися докупи, в одне місце. Люди скупчуються гуртками коло возів (Вас., І, 1959, 114); Люди скупчились біля хати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах