скупість
ску́пість
-пості, ж.
Властивість за знач. скупий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скупість — ску́пість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скупість — [скуп'іс'т'] -пос'т'і, ор. -п'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- скупість — СКУ́ПІСТЬ, пості, ж. Властивість за знач. скупи́й. Сміялися [учні] з нього, з його скупості (І. Франко); Вона хотіла напекти й наварить, щоб усе було, як у людей, щоб ніхто її не осудив за скупість та негостинність (С. Чорнобривець); Скупість рухів. Словник української мови у 20 томах
- скупість — Ску́пість, -пости, -пості, -пістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скупість — СКУ́ПІСТЬ, пості, ж. Властивість за знач. скупи́й. Сміялися [учні] з нього, з його скупості (Фр., IV, 1950, 236); Вона хотіла напекти й наварить, щоб усе було, як у людей, щоб ніхто її не осудив за скупість та негостинність (Чорн., Потік.., 1956, 8); Скупість рухів. Словник української мови в 11 томах
- скупість — Скупість, -пости ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила. Ном. № 12025. Словник української мови Грінченка