скінченний

скінче́нний

-а, -е.

Який має кінець, межу (у просторі, часі та ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скінченний — скінче́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скінченний — Скінче́нний, -на, -не (минущий) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)