1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скінчений

скі́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до скінчити 1).

|| скінчено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скінчений — скі́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скінчений — СКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скінчи́ти 1. Балабуха .. всмак з'їв пирога, неначе після дуже важкої, але добре скінченої праці (І. Словник української мови у 20 томах
  3. скінчений — проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови .. Фразеологічний словник української мови
  4. скінчений — Скі́нчений, -на, -не; дієприкм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скінчений — СКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скінчи́ти 1. Балабуха.. всмак з’їв пирога, неначе після дуже важкої, але добре скінченої праці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах