1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скінчатися

скінча́тися

-аюся, -аєшся, недок., рідко, скінчитися, -чуся, -чишся, док.

1》 Доходити до кінця, до завершення.

|| Доходити до кінця, кінчатися (в часі).

|| Досягати кінця, межі в просторі, наближатися до краю своєї протяжності.

|| Те саме, що припинятися.

|| Витрачатися, вичерпуватися, використовуватися повністю.

2》 чим. Те саме, що закінчуватися 2).

3》 розм. Те саме, що вмерти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скінчатися — скінча́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скінчатися — СКІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко, СКІНЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Доходити до кінця, до завершення. Пройшли жнива; скінчилася і возовиця (Панас Мирний); Скоро скінчилася війна, до радгоспу стали повертатись старі кадри (П. Словник української мови у 20 томах
  3. скінчатися — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. скінчатися — СКІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко, СКІНЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Доходити до кінця, до завершення. Пройшли жнива; скінчилася і возовиця (Мирний, III, 1954, 255); Скоро скінчилася війна, до радгоспу стали повертатись старі кадри (Оров., Зел. Словник української мови в 11 томах