1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закінчуватися

закі́нчуватися

-ується, недок., закінчитися, -кінчиться, док.

1》 Доходити до кінця, до завершення; кінчатися в часі.

|| Досягати кінця, межі в просторі.

2》 чим. Мати своїм кінцем, бути завершенням чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закінчуватися — закі́нчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закінчуватися — Добігати <�доходити до> кінця, і всі мож. пох. від ЗАКІНЧУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. закінчуватися — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. закінчуватися — ЗАКІ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ, кі́нчи́ться, док. 1. Доходити до кінця, до завершення кінчатися в часі. Вечоріло. В квітниках саме закінчувалося автоматичне поливання квітів (Смолич, 1, 1958, 89)... Словник української мови в 11 томах