припинятися

припиня́тися

-яюся, -яєшся, недок., припинитися, -пинюся, -пинишся, док.

1》 Переставати йти, бігти.

|| Переставати говорити, читати вголос; замовкати.

|| діал. Залишатися де-небудь.

2》 Переставати переміщатися в інше місце (про повітря, газ, рідину).

|| Переставати звучати, чутися.

|| Переставати надходити з певних джерел (про постачання чим-небудь).

3》 Переставати відбуватися (про процес, дію).

|| Переставати виявлятися або перериватися на якийсь час (про діяльність кого-, чого-небудь, зв'язок, стосунки і т. ін.).

|| у сполуч. зі сл. справа. Відкладатися або залишатися без завершення.

|| рідко. Переставати існувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припинятися — (закінчувати дію, процес — про дощ, сніг) кінчатися, проходити, (про вітер, бурю) затихнути, ущухнути, угамуватися, влягтися. Словник синонімів Полюги
  2. припинятися — припиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. припинятися — ПРИПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИПИНИ́ТИСЯ, пиню́ся, пи́нишся, док. 1. Переставати йти, бігти. [Прісцілла:] Ні, краще піду сама .. Словник української мови у 20 томах
  4. припинятися — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. припинятися — ПРИПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИПИНИ́ТИСЯ, пиню́ся, пи́нишся, док. 1. Переставати йти, бігти. [Прісцілла:] Ні, краще піду сама.. (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. припинятися — Припиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в: припинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удержаться. Марта, дивлюсь, припинилась.... і слухає. МВ. Словник української мови Грінченка