припинятися

ПРИПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИПИНИ́ТИСЯ, пиню́ся, пи́нишся, док.

1. Переставати йти, бігти.

[Прісцілла:] Ні, краще піду сама .. (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Леся Українка);

Помітивши Бранка здалеку, вона з ким би з своїх не йшла, припинялась біля найближчої вітрини, спиною до вулиці, й так перечікувала, поки він минав її (Ірина Вільде);

Бачимо його, а він нас ще не бачить – співає. Катря припинилася (Марко Вовчок);

Водночас із Надією, тільки трохи віддалік, теж припинилися двоє (Яків Баш);

* Образно. Багато її товаришів та подруг розійшлися по світі: одні випередили її, запобігли ласки у долі, другі десь ззаду припинилися на життєвому шляху (Дніпрова Чайка);

// Переставати говорити, читати вголос; замовкати.

Марта слухала і якось тихо зітхала, а я, дочитавши до половини, припинилась (Панас Мирний);

– Сідайте та кажіть!.. Хоч я... – припинився і так пильно на обох поглянув, – і знаю, чого ви прийшли, та все ж кажіть (Б. Грінченко);

// діал. Залишатися де-небудь.

Куна сьогодні .. також припинився аж до обіду дома, сидів у своїй світлиці над рахунками (І. Франко).

2. Переставати переміщатися в інше місце (про повітря, газ, рідину).

Струмінь води, повернутий на корму, проте одразу припинився через несправність помпи (Ю. Яновський);

Припиняється доступ газу в печі;

// Переставати звучати, чутися.

Сход тихо загудів. Гетьманець гукнув до сходу, і гудіння припинилося (І. Багмут);

Шепіт припинився, грюкнули двері. Мабуть, баба-шептуха закінчила свою справу й пішла (О. Іваненко);

// Переставати надходити з певних джерел (про постачання чим-небудь).

Замовлення на ремонт радіоапаратури різко зменшилися, а далі й зовсім припинилися (Іван Ле);

Якщо наші поставки на деякий час скоротяться чи й зовсім припиняться.., то хай все це вас не застане зненацька (О. Гончар).

3. Переставати відбуватися (про процес, дію).

Обстріл не припиняється (О. Гончар);

У всіх очі потьмарились, у деяких бриніли сльози. Читання припинилось (С. Васильченко);

Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (О. Гуреїв);

// Переставати виявлятися або перериватися на якийсь час (про діяльність кого-, чого-небудь, зв'язок, стосунки і т. ін.).

Бували, звичайно, моменти, коли взаємозв'язок болгарської літератури з літературою українською слабшав, проте він ніколи не припинявся (М. Рильський);

Кость був героєм дня, і з того часу припинилися всякі нападки на нього (О. Донченко);

// у сполуч. зі сл. справа. Відкладатися або залишатися без завершення.

Я йому одповів, що після смерті Дмитрієва справа про це діло якось сама собою припинилась (Панас Мирний);

// рідко. Переставати існувати.

Поступово з радіосвисту .. вихопився людський голос: – Ні! Не припиниться буття, краща з планет, наша Батьківщино, Мати-Земле! (О. Довженко).