1. Великий тлумачний словник сучасної мови

припиняти

припиня́ти

-яю, -яєш, недок., припинити, -пиню, -пиниш, док., перех.

1》 Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час.

|| у сполуч. зі сл. трохи. Змушувати кого-, що-небудь рухатися повільніше.

|| Змушувати кого-небудь зупинятися (про щось).

2》 у сполуч. зі сл. хода, хід, рух, біг. Переставати рухатися; зупинятися.

|| у сполуч. зі сл. трохи. Рухатися повільніше.

3》 Зупиняти потік чого-небудь.

|| Переставати постачати кого-небудь чимсь.

4》 Переривати яку-небудь дію, процес, стан і т. ін., що триває.

|| Змушувати кого-небудь перестати робити щось.

|| Змушувати кого-небудь замовкнути.

|| Змушувати кого-небудь поводити себе відповідно до встановленого порядку; не давати безчинствувати.

|| Скасовувати чинність чого-небудь.

|| у сполуч. зі сл. справа. Відкладати або залишати без завершення.

|| Бути причиною переривання якої-небудь дії, діяльності, якогось процесу.

5》 Переставати виконувати або переривати на якийсь час яку-небудь дію, діяльність, якийсь процес.

|| Замовкати.

|| у сполуч. зі сл. себе. Робити над собою зусилля; стримуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припиняти — (зупиняти рух) переривати, пересікати, (щось робити, діяти) переставати, кидати, залишати, (раптово) обривати. Словник синонімів Полюги
  2. припиняти — припиня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. припиняти — Зупиняти, спиняти, п. ставити крапку, (на час) переривати, перепиняти; (працю) облишати, (справу) закривати, (роботи) заморожувати, законсервовувати; (чвари) класти край чому, не допускати; (діяти) переставати... Словник синонімів Караванського
  4. припиняти — ПРИПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИПИНИ́ТИ, пиню́, пи́ниш, док., що. 1. Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час. – Тпрру-у-у! Годі!... Словник української мови у 20 томах
  5. припиняти — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. припиняти — Припиня́ти, -ня́ю, -ня́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. припиняти — ПРИПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИПИНИ́ТИ, пиню́, пи́ниш, док., перех. 1. Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час. — Тпрру-у-у! Годі!... Словник української мови в 11 томах
  8. припиняти — Припиня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын. Словник української мови Грінченка