1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слабогрудий

слабогру́дий

-а, -е, розм.

Із слабими, нездоровими легенями.

|| у знач. ім. слабогрудий, -дого, ч.; слабогруда, -дої, ж. Людина зі слабими, нездоровими легенями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабогрудий — слабогру́дий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. слабогрудий — СЛАБОГРУ́ДИЙ, а, е, розм. Із слабими, нездоровими легенями; // у знач. ім. слабогру́дий, дого, ч.; слабогру́да, дої, ж. Людина із слабими, нездоровими легенями. Словник української мови у 20 томах
  3. слабогрудий — СЛАБОГРУ́ДИЙ, а, е, розм. Із слабими, нездоровими легенями; // у знач. ім. слабогру́дий, дого, ч.; слабогру́да, дої, ж. Людина із слабими, нездоровими легенями. Словник української мови в 11 томах