1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слупець

слупе́ць

-пця, ч., заст.

Зменш.-пестл. до слуп.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слупець — слупе́ць іменник чоловічого роду, істота стовп рідко Орфографічний словник української мови
  2. слупець — СЛУПЕ́ЦЬ, пця́, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. слупець — СЛУПЕ́ЦЬ, пця́, ч., заст. Зменш.-пестл. до слуп. Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (Стельмах, II, 1962, 114). Словник української мови в 11 томах
  4. слупець — Слуп, -па м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. ум. слупе́ць, слупик, слупчик. Словник української мови Грінченка