слухняно

слухня́но

Присл. до слухняний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухняно — слухня́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. слухняно — СЛУХНЯ́НО. Присл. до слухня́ний. Слухняно внесла [Гаїнка] дров, затопила піч (Б. Грінченко); Зголоднілі за день опришки дивились жадібно на багатий стіл, одначе слухняно чекали знаку від Довбуша (В. Словник української мови у 20 томах
  3. слухняно — СЛУХНЯ́НО. Присл. до слухня́ний. Слухняно внесла [Гаїнка] дров, затопила піч (Гр., II, 1963, 432); Зголоднілі за день опришки дивились жадібно на багатий стіл, одначе слухняно чекали знаку від Довбуша (Гжицький, Опришки, 1962, 49)... Словник української мови в 11 томах
  4. слухняно — Слухняно, слух'яно нар. Послушно. Не може піти слідком за своїм серцем так слухняно, як мала дитина. Левиц. Пов. 283. ум. слухняненько, слух'яненько. Вони слухняненько коло мене посідали. МВ. ІІ. 116. Словник української мови Грінченка