смерком
смерко́м
присл.
Після заходу сонця; коли смеркає.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смерком — смерко́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- смерком — див. затемна; увечері Словник синонімів Вусика
- смерком — СМЕРКО́М, присл. Після заходу сонця; коли смеркає. – Тепер вдень вихоплюватись з замка небезпечно. Треба переждати до вечора. Виїдемо смерком (І. Нечуй-Левицький); [Максим:] Як то – оце вже хочете йти? [Пріся:] Може, скажете, рано? .. Я ж давно вже у вас. Словник української мови у 20 томах
- смерком — СМЕРКО́М, присл. Після заходу сонця; коли смеркає. — Тепер вдень вихоплюватись з замка небезпечно. Треба переждати до вечора. Виїдемо смерком (Н.-Лев., VII, 1966, 205); [Максим:] Як то — оце вже хочете йти? [Пріся:] Може, скажете, рано?.. Словник української мови в 11 томах
- смерком — Смерком, смеркома нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у. Словник української мови Грінченка