смирятися
смиря́тися
-яюся, -яєшся, недок., смиритися, смирюся, смиришся, док.
1》 Ставати смирним, покірним; коритися чиїй-небудь волі, впливу.
|| Підкорятися чиїй-небудь владі, силі і т. ін.
2》 тільки недок. Пас. до смиряти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смирятися — смиря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- смирятися — див. утихомирюватися Словник чужослів Павло Штепа
- смирятися — СМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СМИРИ́ТИСЯ, смирю́ся, сми́ришся, док. 1. Ставати смирним, покірним; коритися чиїй-небудь волі, владі. [Єпископ (підходить повагом з дальшого кутка до Нартала):] Смирись, мій сину... Словник української мови у 20 томах
- смирятися — СМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СМИРИ́ТИСЯ, смирю́ся, сми́ришся, док. 1. Ставати смирним, покірним; коритися чиїй-небудь волі, впливу. [Єпископ (підходить повагом з дальшого кутка до Нартала):] Смирись, мій сину… (Л.Укр. Словник української мови в 11 томах