сміло

смі́ло

присл.

1》 Присл. до смілий.

2》 Те саме, що сміливо 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміло — смі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сміло — СМІ́ЛО, присл. 1. Присл. до смі́лий. – Се я, панотче, кажу, – сміло виступила вперед ще молода молодиця (Панас Мирний); Коли ревли кругом гармати, ішов він сміло на багнет (В. Сосюра). 2. Те саме, що смі́ли́во... Словник української мови у 20 томах
  3. сміло — СМІ́ЛО, присл. 1. Присл. до смі́лий. — Се я, панотче, кажу,— сміло виступила вперед ще молода молодиця (Мирний, III, 1954, 308); Коли ревли кругом гармати, ішов він сміло на багнет (Сос., II, 1958, 371). 2. Те саме, що смі́ли́во... Словник української мови в 11 томах
  4. сміло — Сміло нар. Смѣло. Словник української мови Грінченка