1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сміти

смі́ти

смію, смієш, недок.

1》 Насмілюватися, наважуватися робити або казати що-небудь, осмілюватися.

Не смій (не смійте) — уживається як форма категоричної заборони робити що-небудь.

Смію думати (запитати і т. ін.) — уживається як ввічлива форма ствердження або запитання.

Як ти смієш (він сміє, ви смієте, вони сміють, ти смів, він смів і т. ін.)? — уживається для вираження обурення чиїмись словами, діями, вчинками.

2》 перев. із запереч. не. Мати право на що-небудь.

3》 Бути в змозі робити що-небудь.

|| Бути здатним; могти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміти — смі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сміти — Наважуватися, зважуватися, насмілюватися, набиратися духу, мати відвагу, не боятися, кн. брати на себе сміливість; (з ч. не) не мати права; п! МОГТИ. Словник синонімів Караванського
  3. сміти — моск. наважуватися зважуватися, зважитися, позважуватися, наважуватися, наважитися, понаважуватися, поважуватися, поважитися Словник чужослів Павло Штепа
  4. сміти — СМІ́ТИ, смі́ю, смі́єш, недок. 1. Наважуватися робити або казати що-небудь; осмілюватися. Козак дівку та вірненько любить, а зайнять не сміє (з народної пісні); – Одна робить все сміліше – І пошиє, і напише .. Словник української мови у 20 томах
  5. сміти — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  6. сміти — Смі́ти, смі́ю, смі́єш, смі́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сміти — СМІ́ТИ, смі́ю, смі́єш, недок. 1. Насмілюватися, наважуватися робити або казати що-небудь, осмілюватися. — Одна робить все сміліше — І пошиє, і напише.. Друга рада б, та не вміє, Мов соромиться, не сміє, Мабуть, їй судилось так (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. сміти — Сміти, -смію, -єш гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє. Мет. 105. Словник української мови Грінченка