смітниковий
смітнико́вий
-а, -е.
1》 Прикм. до смітник.
|| Признач. для сміття. Смітниковий ящик.
2》 Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність.
|| Який виріс на смітнику.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смітниковий — смітнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- смітниковий — СМІТНИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смі́тни́к. Смітниковий ящик. 2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність; // Який виріс на смітнику. Хіба своє “я” ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур'ян насіння? (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- смітниковий — СМІТНИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смі́тни́к; // Признач. для сміття. Смітниковий ящик. 2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність; // Який виріс на смітнику. Хіба своє «я» ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур’ян насіння? (Коцюб., II, 1955, 256). Словник української мови в 11 томах