смітниковий
СМІТНИКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до смі́тни́к;
// Признач. для сміття.
Смітниковий ящик.
2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви.
Смітникова рослинність;
// Який виріс на смітнику.
Хіба своє «я» ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур’ян насіння? (Коцюб., II, 1955, 256).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смітниковий — смітнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- смітниковий — -а, -е. 1》 Прикм. до смітник. || Признач. для сміття. Смітниковий ящик. 2》 Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність. || Який виріс на смітнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смітниковий — СМІТНИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смі́тни́к. Смітниковий ящик. 2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність; // Який виріс на смітнику. Хіба своє “я” ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур'ян насіння? (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах